Latest / WAS - Популярна історія / ПЕРСЬКА ЗАТОКА: що з нею не так і чому там постійні війни?

Transcript

ПЕРСЬКА ЗАТОКА: що з нею не так і чому там постійні війни? · WAS - Популярна історія

• 0:00
  Що не так з Перською затокою? Чому за останні півстоліття там відбулась мінімум дюжина збройних конфліктів з людськими жертвами, включаючи війну, де загинуло мінімум 700 тисяч людей?
• 0:13
  Як на берегах затоки неймовірне багатство і світські розваги уживаються із хлібними бунтами? Космополітичні міста з жорсткими релігійними законами? Спортивні події планетарного масштабу із вражаючими обстрілами?
• 0:28
  У цьому випуску WAS ми поговоримо про пляшкове горлечко світу, про чорне золото, яке принесло щастя і прокляття, про сунітів і шиїтів, про ядерну програму, про те, як араби вміють влаштовувати санкції, про Америку, Ізраїль та острів Ормуз.
• 0:46
  А також про багато інших деталей, які допоможуть зрозуміти, мабуть, найскладніший у світі регіон.
• 0:59
  Почнемо з того, що у другій половині XV століття європейські держави шукали прямий морський шлях до Індії, щоб обійтися без османських посередників у торгівлі спеціями.
• 1:12
  Португальський король Мануел І прагнув випередити всіх і відправив у плавання команду Васко-Дагами.
• 1:19
  Ескадра з чотирьох кораблів обігнула Африку та перетнула Індійський океан, а згодом з почестями була прийнята в індійському порті Калікут.
• 1:28
  Це була перша успішна морська мандрівка з Європи до Індії і одночасно початок боротьби європейських держав за контроль над торговими шляхами.
• 1:37
  Майже відразу португальці стали створювати мережу військово-морських баз уздовж маршруту.
• 1:44
  Експедиція Афонсу де Албукеркі захопила стратегічний острів Ормуз біля входу до Перської затоки.
• 1:51
  Так Португалія отримала контроль над шляхами між Персією, Аравією та Індією.
• 1:58
  Португальці побудували також укріплення на узбережжі Оману, зокрема в Маскаті і Сухарі.
• 2:04
  Але на початку XVII століття сефовіцький шах Аббас І об'єднався з англійською Ост-Індською компанією і витіснив португальців.
• 2:14
  А потім перенаправив міжнародну торгівлю з Ормуза на материковий порт, названий Бендер-Аббас, де англійці та голландці відкрили свої факторії.
• 2:24
  У XVI-XVII століттях затока також була зоною суперництва двох великих країн.
• 2:31
  Сефовіцька держава, тобто Іран, і Османська імперія воювали між собою за контроль над Месопотамією та торговими шляхами до Перської затоки.
• 2:40
  І вже тоді проявився фактор, який працює і дотепер. Сефовіцька держава була Шиїцькою, а Османська імперія – Суніцькою.
• 2:49
  Вони воювали 134 роки, аж поки мирний договір між державами не закріпив розподіл регіону, який і досі визначає його географію.
• 3:00
  До речі, цікава ваша думка, як краще його називати? Близький Схід, Західна Азія чи Середній Схід? Напишіть, будь ласка, в коментарях.
• 3:09
  Так чи інакше, землі розділили між османами-сунітами на заході та персами-шиїтами на сході.
• 3:16
  Цікаво, що острів Бахрейн опинився по шиїцький бік. Він і досі там залишається, хоча править в країні Суніцька династія.
• 3:25
  У XVIII столітті Османська імперія через внутрішні інтриги значно ослабила контроль над своїм узбережжям Затоки, і там почалося державотворення.
• 3:35
  В Кувейтській бухті до влади прийшов Сабах бін Джабір, засновник династії, яка править Кувейтом і досі.
• 3:42
  На Аравійському півострові союз між правителем Дірії Мухаммадом ібн Саудом і релігійним реформатором Мухаммадом ібн Абдальвахабом започаткував Дірійський Емірат.
• 3:54
  Династія Аль-Халіфа захопила Бахрейн, витіснивши перські сили.
• 3:59
  Далі у гру включилась Велика Британія, яка мала захистити морський шлях між Метрополією та Індією, своєю головною колонією,
• 4:08
  від Арабського племінного союзу Аль-Касімі, що контролював порти Расельхайма та Шарджа, і з них нападав на торгові судна.
• 4:17
  Британці захопили Расельхайму і змусили кількох шейхів прибережних територій укласти угоду, відому як загальний морський договір.
• 4:26
  Напади на торгові судна заборонялися, а Британії надавалося право карати порушників.
• 4:32
  Тепер територія, де діяла угода, – це Об'єднання Арабській Емірати.
• 4:37
  До кінця XIX століття Британія уклала подібні договори з Бахрейном та Кувейтом і отримала контроль над більшістю портів Затоки.
• 4:47
  Ми продовжимо відразу після того, як ви поставите лайк цьому відео. І ще, ваші підписки мають значення.
• 4:54
  Отже, будь ласка, давайте домовимося. З нас якісний контент щотижня, а з вас – підписка.
• 5:01
  Наприкінці XIX століття у Персії почали шукати нафту, адже знали, що місцеве населення здавна її використовувало як паливо і для будівництва.
• 5:11
  Шах Мозафар Еддін надав британському підприємцю Вільяму Ноксу Дарсі концесію на розвідку, але перші сім років пошуків не дали результатів.
• 5:22
  Втім, зрештою, британці святкували успіх в районі Мезджеде-Солейман, і це назавжди змінило долю регіону.
• 5:30
  Вже наступного року англоперська нафтова компанія, яка зараз називається British Petroleum, організувала промисловий видобуток і транспортування нафти через Перську затоку.
• 5:42
  Під час Першої світової війни британські війська висадилися в порті Басра, щоб захистити нафтові об'єкти і транспортні маршрути, а після того, як Османська імперія розпалася, Британія отримала Ірак.
• 5:55
  Згодом країна стала монархією, але британський вплив залишався значним.
• 6:01
  На Аравійському півострові Абдель Азіз Ібн Сауд оголосив створення Королівства Саудівська Аравія.
• 6:09
  В ті роки нафта була знайдена в Бахрейні, Кувейті та в Саудівській Аравії, а Перська затока стала глобальним транспортним хабом для постачання цього продукту.
• 6:20
  Після Другої світової Іран за ініціативою прем'єр-міністра Мохамеда Мосадика націоналізував нафтову промисловість.
• 6:29
  Звісно, це не сподобалося міжнародним партнерам. Отже, у результаті спільної операції, британської та американської розвідок,
• 6:37
  Мосадика зняли під час перевороту, а нафтова промисловість повернулася під фактичний контроль міжнародного консорціуму.
• 6:45
  Ця криза була у регіоні першою, яка стосувалася нафти. І вона показала, що світові держави готові прямо втручатися у внутрішні справи країн регіону, коли йдеться про енергетичні інтереси.
• 6:59
  Це створило прецедент, наслідки тривають досі. А крім того, пізніше для ісламського Ірану стало зразковим поясненням того, чому США потрібно вважати великим сатаною.
• 7:12
  У 1960-х Британія після півтора століття стала згортати свою присутність в регіоні. Спочатку незалежність отримав Кувейт, потім Бахрейн. Сформувалися об'єднані Арабські Емірати.
• 7:26
  Тоді ж Іран установив контроль над островами Абумуса, Великий Тунб і Малий Тунб біля входу до Ормузької протоки. Емірати досі це оскаржують.
• 7:37
  Ну а далі відбулися, можливо, найважливіші події в історії Затоки. У жовтні 1973 року почалася Арабо-Ізраїльська війна Судного дня.
• 7:49
  Організація арабських країн-експортерів нафти, а саме Саудівська Аравія, Кувейт, Катар, Бахрейн, об'єднані Арабські Емірати, Ірак, а також Лівія, Алжир, Єгипет та Сирія, оголосила ембарго на поставки нафти державам, що підтримували Ізраїль, насамперед США та Нідерландам, а також скоротила загальний видобуток.
• 8:11
  На світових ринках виник жахливий дефіцит нафти. Ціни на неї зросли з 3 до понад 11 доларів за барель.
• 8:19
  Ембарго тривало всю зиму. Це був перший випадок, коли держави Перської Затоки вдарили по економіці розвинених країн, спровокувавши справжню кризу.
• 8:28
  Водночас доходи нафтовидобувних держав стрімко зросли, що радикально змінило їхні фінансові можливості. Так, регіон Перської Затоки назавжди став одним із ключових центрів світової політики.
• 8:42
  А наприкінці десятиліття в Ірані відбулася ісламська революція. І країна перейшла в руки релігійних еліт, а згодом і спецслужби Корпус вартових ісламської революції.
• 8:53
  Саме в цей момент остаточно оформився конфлікт між Іраном і США.
• 8:59
  Революційний шиїцький режим Ірану викликав занепокоєння і у сунніцьких монархій Аравійського півострова.
• 9:06
  Вони об'єдналися в Раду співробітництва арабських держав Перської Затоки, економічний і безпековий союз.
• 9:13
  Президент Іраку Саддам Хусейн вирішив, що Іран ослаблений революцією, і напав, аби віджати частину узбережжя Затоки.
• 9:21
  Почався найкривавіший в історії регіону конфлікт – Ірано-Іракська війна.
• 9:27
  Перська затока – це порохова бочка. Достатньо одного сірника, щоб запалити пожежу, яку ніхто не знає, як загасити, яких масштабів вона набуде.
• 9:38
  У ході війни сторони атакували нафтові танкери та порти в затоці, а США провели операцію з охорони кувейтських танкерів.
• 9:46
  Ось вам і прецедент силового впливу на ринок нафти, який достатньо сильно лихоманило.
• 9:53
  Президенту Америки Рональду Рейгану це дуже не сподобалося.
• 9:57
  Запам'ятайте це добре – використання життєво важливих морських шляхів у Перській затоці не буде диктуватися іранцями.
• 10:05
  Перська затока залишиться відкритою для судноплавства для країн усього світу.
• 10:11
  Війна закінчилася нічим, але щойно вийшовши з неї, загнаний в борги Ірак спробував вирішити проблеми зброєю і напав на Кувейт.
• 10:21
  Міжнародна коаліція на чолі зі США провела операцію «Щит пустелі» та «Буря в пустелі» і звільнили Кувейт до кінця зими.
• 10:30
  Американці зробили висновки. Якщо до цієї війни у них була лише одна військова база в регіоні, в Бахрейні,
• 10:36
  то до початку 2000-х їх стало вже десяток – в Кувейті, Катарі, Саудівській Аравії, Еміратах та Омані.
• 10:45
  Непримиренні вороги – США та Іран – опинилися в безпосередній близькості.
• 10:51
  У 1997-му у Катарі почалася розробка величезного газового родовища,
• 10:57
  що поступово вивело країну в трійку експортерів газу та ще збільшило залежність світу від ситуації в протоці.
• 11:05
  На жаль, поки немає перспектив, що Емір Катару забезпечить своїми статками потреби нашого каналу.
• 11:12
  Тому вся надія на вас. Будь ласка, погляньте на реквізити в описі, підтримайте нас фінансово і долучіться до наших меценатів.
• 11:21
  Після терактів у США 11 вересня Штати розпочали війну проти режиму Саддама Хусейна в Іраку.
• 11:27
  Радикально змінила баланс сил у регіоні.
• 11:31
  Послаблення Іраку значно посилило Іран. Тегеран форсував свою ядерну програму.
• 11:38
  Після довгих переговорів країну все ж вдалося умовити на зупинення збагачення урану.
• 11:43
  Втім, за три роки адміністрація Трампа вийшла з угоди, адже не вважала її дійсно ефективною.
• 11:50
  На Іран знову наклали санкції, але він продовжив працювати над ядерною зброєю.
• 11:57
  У Буремні 2020-ті навколо Затоки криза майже не припиняється.
• 12:02
  У неї втягнуті Іран, Ірак, Саудівська Аравія, Оман, Кувейт та всі інші країни Затоки,
• 12:09
  а також США, Ізраїль, Велика Британія, Франція, Китай, Росія.
• 12:14
  І напруження навколо морських комунікацій у Перській Затоці і, зокрема, Ормузькій протоці,
• 12:20
  спричиняють стрибки цін на ринках. І не лише нафтовому.
• 12:23
  Тільки погляньте, яка частина світового ринку ключових товарів рухається Затокою.
• 12:29
  Більшість цих вантажів проходять Ормузькою протокою, судохідна ширина якої – всього 3 кілометри.
• 12:36
  І від них, цього пляшкового горличка, цього голкового вушка, залежить економічна стабільність у всьому світі.
• 12:45
  Отже, з чим ми підійшли до 2026 року?
• 12:48
  Звісно ж, головний конфлікт в регіоні Перської Затоки між Іраном та Сполученими Штатами.
• 12:55
  При цьому американці підтримують мережу військових баз у Бахрейні, Кувейті, Катарі,
• 13:01
  Об'єднаних Арабських Еміратах, Саудівській Аравії та Іраку.
• 13:05
  Козирна карта Ірану – можливість зупинити судноплавство в Ормузькій протоці.
• 13:10
  Шийський Іран також важко уживається із суніцькими монархіями Аравійського півострова,
• 13:16
  Саудівською Аравією, Бахрейном, Кувейтом, Катаром та Еміратами.
• 13:22
  Ще одним джерелом нестабільності є Ірак, де одночасно діють американські війська
• 13:27
  та проіранські збройні угруповання, що створює постійні військові інциденти.
• 13:32
  Китай намагається балансувати, підтримує стратегічні стосунки як з Іраном, так і з Саудівською Аравією.
• 13:40
  Росія останнім часом підіграє Ірану, хоча явно зацікавлена в нестабільності в регіоні,
• 13:46
  щоб знищити кількість конкурентів у продажі нафти, газу, добрив.
• 13:51
  Мільярди людей різних національностей, релігій та статків, уряди, армії, акції на біржах, національні валюти,
• 13:59
  криптотрейдинг і розвиток штучного інтелекту – 30 трильйонів доларів світового ВВП на рік.
• 14:06
  Все це залежить від протоки шириною у три кілометри, протистояння за яку йде вже 500 років.
• 14:12
  Не згодні з цим? Надто емоційно? А запропонуйте свій варіант у коментарях.