Latest / WAS - Популярна історія / Москва кохала Гітлера майже 2 роки. Вони про це воліють мовчати

Transcript

Москва кохала Гітлера майже 2 роки. Вони про це воліють мовчати · WAS - Популярна історія

• 0:00
  За свою історію, Річ Посполита зазнавала кількох поділів.
• 0:04
  Перші три відбулися відповідно у 1772, 1793 і 1795 роках.
• 0:12
  У розподілі брали участь Австрія, Прусія та Росія.
• 0:16
  Втім, полякам вдалося зберегти мову, культуру, традиції та національний характер.
• 0:22
  У цьому випуску WAS ми поговоримо про четвертий поділ Польщі,
• 0:26
  який розпочався у 1939 році і став яскравим проявом жорстокості, підступності, брехні двох злочинних імперій,
• 0:35
  показав слабкість військових союзів, ненадійність угод, цинізм, пропаганди.
• 0:40
  І все це надовго визначило сучасний світ.
• 0:57
  Кордон між Другою Річчю-Посполитою та Радянськими республіками визначив Рийський мирний договір, який завершив польсько-радянську війну.
• 1:06
  До складу Польщі увійшли території на схід від так званої лінії Керзона,
• 1:11
  запропонованої міністром зовнішніх справ Британії Джорджем Керзоном та підтриманої державами Антанти
• 1:17
  умовної межі між районами з переважно польським населенням і землями, де більшість становили українці та білоруси.
• 1:24
  Втім, радянське керівництво сприймало Рийський договір як наслідок поразки.
• 1:30
  Версальська мирна угода передала польщі частину Познанщини, Західної Прусії та Верхньої Сілезії, забезпечивши вихід до Балтійського моря.
• 1:40
  Данциг, сучасний Гданськ, став вільним містом під захистом Ліги націй, але перебував в польському митному просторі.
• 1:48
  Після приходу Гітлера до влади повернення цих земель стало державною програмою.
• 1:54
  Польща, знаходячись між двох агресивних сусідів, намагалася будувати безпеку через оборонні союзи з Францією та Румунією,
• 2:03
  укладати пакти про ненапад з СРСР та Німеччиною.
• 2:07
  Ця конструкція захиталася після Мюнхенської угоди, яка дозволила Німеччині приєднати Судецьку область Чехословаччини.
• 2:15
  Уряд Польщі скористався кризою і приєднав частину Тешинської сілезії.
• 2:21
  Минуло лише три тижні і міністр закордонних справ Німеччини Юахім фон Рібентроп висунув полякам вимоги щодо передачі міста Данцих,
• 2:30
  будівництва екстериторіальної автомагістралі та залізниці через польське Помор'я, а також вступу Польщі до Антикомінтернівського пакту,
• 2:39
  в якому на той момент були Райх, Японія та Італія.
• 2:43
  Польське керівництво вимоги не прийняло, тож Гітлер денунсував польсько-німецьку декларацію про незастосування сили.
• 2:51
  Для Польщі запахло смаленим. Вона звернулася до Франції та Британії, які надали їй гарантії незалежності держави.
• 2:59
  На переговорах з Британією та Францією щодо протистояння Німеччині, Москва вимагала права провести червону армію через територію Польщі.
• 3:09
  Польський уряд відмовився, побоюючись, що радянські війська окупують країну.
• 3:14
  Одночасно керівництво СРСР вело переговори з Берліном.
• 3:18
  До Москви прибув Ріббентроп, який підписав з головою Ради народних комісарів В'ячеславом Молотовим договір про ненапад.
• 3:26
  Таємний додатковий протокол визначав сфери інтересів у Східній Європі, зокрема і передбачав поділ Польщі.
• 3:34
  Для Гітлера пакт усував загрозу радянської участі у війні на боці Польщі, а для Сталіна відкривав шлях до територій колишньої Російської імперії та відсував кордон СРСР.
• 3:46
  За тиждень німецькі війська напали на Польщу, використавши інсценовану провокацію.
• 3:52
  Перевага Німеччини в авіації, бронетехніці, зв'язку та координації давала змогу проривати оборону і оточувати польські угруповання.
• 4:02
  Британія та Франція оголосили війну у Німеччині.
• 4:06
  Французькі війська розпочали обмежений Саарський наступ, який втім не змусив німецьке командування відмовитися від кампанії в Польщі.
• 4:15
  Польська армія активно пручалася, зокрема провела контратаку над річкою Бзура.
• 4:20
  Але нацисти захоплювали Варшаву, інші території, аж поки 5 жовтня поляки не програли останню битву біля міста Коцьк.
• 4:30
  17 вересня 1939 року радянський уряд вручив польському послу в СРСР Вацлаву Гжибовському ноту,
• 4:39
  у якій заявив, що польська держава нібито перестала існувати, а українське та білоруське населення на території Польщі залишилося беззахисним.
• 4:48
  Сталін наказав Червоній армії перейти польський кордон і зайняти території, які радянська пропаганда називала Західною Україною та Західною Білорусією.
• 4:59
  Радянські частини швидко просувалися вглиб східних воєводств, скориставшись тим, що основні польські сили були зайняті боями проти Німеччини.
• 5:08
  19 вересня радянські танкові підрозділи підійшли до Львова.
• 5:13
  Командувач оборони Львова генерал Владислав Лянгнер вирішив здати місто Червоній армії, розраховуючи на кращі умови для польських військових, ніж у разі німецького захоплення.
• 5:25
  Поляки здали також Тернопіль, Луцьк, Станислав, Рівне, Дрогобич та інші українські міста.
• 5:32
  Президент Польщі Ігнацій Мосцицький та члени уряду перейшли польсько-румунський кордон, розраховуючи через територію Румунії дістатися до Франції.
• 5:42
  Але румунська влада під тиском Німеччини обмежила пересування польських посадовців.
• 5:48
  Тоді Мосцицький передав президентські повноваження колишньому маршалку Сенату Владиславу Рачкевичу, який перебував у Франції.
• 5:57
  Рачкевич призначив генерала Владислава Сікорського головою уряду. Новий польський уряд у вигнанні був визнаний Францією, Великою Британією та США.
• 6:08
  Зустрівшись, німецькі та радянські частини провели у Бресті спільні урочистості і навіть невеликий парад.
• 6:16
  Новий міждержавний договір визначив кордон між Німеччиною та СРСР по річках Піса, Нарва, Західний Буг і Сян.
• 6:25
  Радянські газети розгорнули пропагандистську компанію на підтримку вторгнення.
• 6:30
  Другу річ Посполиту називали державою поміщиків і капіталістів, яка пригнічувала українських та білоруських селян.
• 6:38
  Відповідно, червону армію зображували визволителькою і рятівницею.
• 6:44
  Для закріплення тез про визволення Західної України і Західної Білорусі та возз'єднання братніх народів
• 6:51
  долучили в тому числі українських митців, зокрема Павла Тичину, Олександра Коренійчука та Олександра Довженка, який зняв фільм «Визволення».
• 7:01
  Втім, жодного реального звільнення не відбувалося.
• 7:05
  Радянська влада швидко ліквідувала політичні та громадські об'єднання, націоналізувала власність
• 7:11
  і розпочала репресії проти поляків, українців, білорусів та євреїв.
• 7:17
  СРСР організував так звані вибори безреальної альтернативи до народних зборів Західної України та Західної Білорусі.
• 7:25
  Обрані таким чином маріонеткові парламенти звернулися з проханням включити території до Радянського Союзу.
• 7:33
  Німеччина приєднала західні та північні польські землі до Райху декретом рейхсканцлера Адольфа Гітлера
• 7:40
  і відразу розпочала каральну операцію «Таненберг» проти польських чиновників,
• 7:45
  офіцерів, учителів, священників, юристів, журналістів і громадських діячів.
• 7:51
  Потенційних учасників опору заарештовували і страчували.
• 7:55
  Особливо масштабними стали злочини на Помор'ї і у Великопольщі. Близько 30 тисяч і 10 тисяч жертв відповідно.
• 8:04
  Далі запрацювала кампанія знищення польської інтелігенції «Інтелігенс Акція».
• 8:10
  Приблизно 50 тисяч осіб були вбиті, а ще близько 50 тисяч ув'язнені в таборах.
• 8:18
  Жахливою була політика Німеччини щодо євреїв. Їх позбавляли прав, майна, свободи пересування і можливості легально працювати.
• 8:27
  Заганяли у гетто, найбільші з яких діяли у Варшаві, Лодзі, Кракові, Любліні.
• 8:33
  Із 41-го року нацисти перейшли до масових розстрілів, депортацій до таборів смерті, зокрема таких як Аушвіц-Біркенау, Треблінка, Белжеці, Собібор, Хелмно і Майданек.
• 8:47
  Приблизно 3 мільйони, тобто понад 90% польських євреїв, були вбиті.
• 8:54
  На радянському боці НКВДшники масово заарештовували офіцерів, поліціантів, чиновників, суддів, підприємців, землевласників і політиків.
• 9:03
  Їх депортували до північних районів Росії, Сибіру, Казахстану та інших віддалених регіонів.
• 9:10
  Навесні 1940 року майже 22 тисячі офіцерів, поліцейських та інших розстріляли в Катинському лісі біля Смоленська.
• 9:22
  Після нападу Німеччини на СРСР Москва вирішила відновити дипломатичні відносини з польським урядом у Вигнанні, об який ще нещодавно витирала ноги.
• 9:32
  Радянський посол у Британії Іван Майський уклав з Сікорським угоду, яка, зокрема, передбачала створення на території СРСР польської армії,
• 9:41
  яка мала воювати проти Німеччини у взаємодії з радянською стороною.
• 9:46
  Але восени 1942 року місцеві жителі окупованої нацистами Смоленщини повідомили новій владі про поховання поляків в Катинському лісі.
• 9:56
  Німці провели розкопки, запросили представників польського Червоного Хреста, журналістів, пред'явили поховання і звинуватили СРСР.
• 10:05
  Польський уряд у Вигнанні звернувся до Міжнародного комітету Червоного Хреста з проханням провести незалежне розслідування.
• 10:14
  СРСР відкинув звинувачення, заявив, що поляків нібито вбили німці, і розірвав дипломатичні відносини з польським урядом.
• 10:23
  Натомість на радянській території сформували Першу польську піхотну дивізію імені Тадеуша Костюшка.
• 10:30
  Пізніше Москва створила маріонетковий Польський комітет національного визволення, який виконував функції тимчасового уряду на території, зайнятій Червоною армією.
• 10:40
  Цей комітет, відомий як Люблінський, уклав з Радянським Союзом угоду, в якій визнав втрату більшості територій, захоплених СРСР у 1939 році.
• 10:52
  Ще з початку захоплення Польщі на піднімецькій території сформувалася Підпільна служба перемоги Польщі, яка згодом була реорганізована у Союз збройної боротьби.
• 11:03
  У 1942 році на його базі створили армію Крайову під керівництвом польського уряду в екзилі.
• 11:11
  Попри відсутність дипломатичних відносин з Москвою, польське керівництво не могло ігнорувати радянський наступ.
• 11:19
  Тому із січня 1944 року армія Крайова розпочала операцію «Буря» проти німецьких військ у міру наближення Червоної армії до відповідних польських територій.
• 11:31
  Розділи армії Крайової мали зустрічати радянське командування як представники законної польської влади.
• 11:39
  Але радянські органи після спільних боїв заарештовували командирів армії Крайової і примушували вояків вступати до підконтрольних комуністам частин.
• 11:49
  Найдраматичніший момент — повстання армії Крайової у Варшаві.
• 11:54
  Протягом двох місяців німецькі війська придушували спротив, масово вбиваючи цивільних і зруйнувавши значну частину міста.
• 12:02
  А Червона армія не поспішала на порятунок. Знищення армії Крайової відповідало політичним інтересам Москви.
• 12:11
  Натомість вона створила тимчасовий уряд на базі Польського комітету національного визволення.
• 12:17
  Раніше під час Тегранської та Ялтинської конференцій керівники СРСР, США та Великої Британії визначили майбутнє Польщі.
• 12:26
  Сталін не збирався віддавати Польщі майже нічого із захопленого на початку Другої світової,
• 12:32
  але країна мала отримати території на Півночі та Заході за рахунок Німеччини.
• 12:37
  Належало також провести вільні вибори.
• 12:41
  Під кінець війни радянське командування запросило 16 керівників польської підпільної держави на переговори до міста Прушков під Варшавою
• 12:51
  до розташування маршала Георгія Жукова під гарантії безпеки, але НКВС заарештував їх.
• 12:58
  Серед них були останній командувач армії Крайової генерал Леопольд Окуліцький,
• 13:04
  урядовий делегат Ян Станіслав Янковський і голова Ради національної єдності Казімеш Пужак.
• 13:11
  Після показового процесу більшість з них отримала тюремні строки.
• 13:16
  До тимчасового уряду національної єдності, втім, включили колишнього прем'єр-міністра уряду у вигнанні Станіслава Миколайчика.
• 13:25
  При цьому комуністи зберегли контроль над армією, поліцією, службами безпеки, інформацією та ключовими посадами.
• 13:33
  Але США і Велика Британія визнали новий промосковський уряд та припинили співпрацю з польською владою в екзилі.
• 13:42
  Зараз маємо нагадати, як ми потребуємо вашої фінансової підтримки для продовження діяльності.
• 13:48
  Будь ласка, за реквізитами в описі долучайтеся до Монобази та інших зручних способів підтримки.
• 13:54
  Також з гордістю повідомляємо, що на Монобазі з'явився новий бонус.
• 13:59
  Якщо ви на рівні Чумак або вище, на вас чекає ексклюзивний скін для карти.
• 14:04
  Дякуємо нашим постійним і новим меценатам.
• 14:10
  Комуністичне керівництво Польщі провело аграрну реформу, розподіливши великі маєтки між селянами,
• 14:16
  чим здобуло підтримку частини сільського населення.
• 14:19
  Також уряд націоналізував великі промислові підприємства, банки і транспорт.
• 14:25
  Влада провела референдум, відомий як три рази так,
• 14:29
  щодо скасування Сенату, соціально-економічних реформ і визнання нового західного кордону.
• 14:35
  Опозиція закликала залишити Сенат, але результати сфальсифікували.
• 14:40
  Референдум став випробуванням контролю над агітацією, виборчими комісіями та підрахунком голосів.
• 14:47
  Далі відбулися вибори до законодавчого Сейму.
• 14:51
  Польські і прорадянські силовики арештовували активістів Польської селянської партії,
• 14:56
  влада анулювала списки кандидатів, обмежувала агітацію і використовувала адміністративний ресурс, фальсифікувала результати.
• 15:05
  Отже, промосковський демократичний блок на чолі з Польською робітничою партією отримав переважну більшість.
• 15:12
  Станіслав Миколайчик утік з країни через загрозу арешту.
• 15:17
  Перший секретар Польської робітничої партії Владислав Гомулка підтримував комуністичний лад і залежність від СРСР,
• 15:25
  але обстоював поступовіший так званий польський шлях до соціалізму та обережніше ставився до примусової колективізації.
• 15:33
  Сталіну це не сподобалося. Гомулку усунули з посади керівника партії,
• 15:38
  натомість призначили президента Польщі Болеслава Берута підконтрольного Москві.
• 15:44
  Польща стала частиною так званого соціалістичного табору, формально зберегла незалежність, але фактично багато в чому керувалася з Радянського Союзу.