Latest / WAS - Популярна історія / Операція «малорос»: чому українці століттями зрікалися власних коренів?

Transcript

Операція «малорос»: чому українці століттями зрікалися власних коренів? · WAS - Популярна історія

• 0:00
  У 50-ті роки ХХ століття австралійський критик Артур Філіпс досліджував схильність австралійців вважати власну літературу, музику, театр і мистецтво
• 0:10
  гіршими за все створене у Великій Британії або Сполучених Штатах Америки.
• 0:15
  Місцеві співаки, художники або письменники для визнання на батьківщині мали спочатку отримати успіх за кордоном.
• 0:23
  Філіпс назвав це явище «cultural cringe» – культурним низькопоклонством,
• 0:28
  що виникло через колишню тривалу залежність колонії від імперського центру.
• 0:34
  Подібні процеси відбувалися в Ірландії та у Ельсі, де англійська мова стала ознакою престижу,
• 0:40
  а ірландська та валійська – бідності та провінційності.
• 0:44
  У Британській Індії, Французькому Алжирі, у Кореї під контролем Японської імперії,
• 0:49
  де місцевих мешканців навіть примушували приймати японські імена.
• 0:55
  Цікаво, що залежні народи все більше підтримували такий стан речей, знецінюючи власну культуру.
• 1:01
  Батьки переходили з дітьми на престижнішу мову, еліта будувала кар'єру в імперських установах,
• 1:07
  митці наслідували культуру центру.
• 1:09
  Така політика ефективно легітимізувала колоніальний вплив, послабляла спротив.
• 1:15
  Підкорений народ переконувався у неспроможності самостійно розвиватися.
• 1:20
  Нічого не нагадує?
• 1:22
  У цьому випуску WAS ми поговоримо про те, як українцям вдалося привити меншовартість,
• 1:28
  в якій державі і коли це насправді почалося,
• 1:31
  як продовжувалося аж до Януковича, а також про спротив імперським методам.
• 1:37
  Перші спроби нав'язати українцям це гидке відчуття були здійснені навіть і не з Московії.
• 1:50
  Коли польський король Казимир ІІІ захопив Галичину, то став перетворювати її на польську провінцію,
• 1:56
  роздавав землі католикам, підтримував католицькі чернечі ордени.
• 2:01
  Місцеві православні все більше віддалялися від перспектив зробити кар'єру чи отримати владу.
• 2:08
  На українських землях у складі Великого князівства Литовського
• 2:12
  руська мова, право і православна знать тривалий час були у фаворі,
• 2:16
  але ситуація змінилася після укладення Крепської унії з польським королівством
• 2:21
  та переходу литовського князя Ягайла у католицизм.
• 2:25
  Після цього він надав привілеї католицьким боярам,
• 2:28
  а православні були значно обмежені у доступі до владних посад.
• 2:33
  Частина руських бояр змирилася, інші намагалися захищати свої права через політичний і церковний тиск.
• 2:40
  Новий етап розпочався після Люблінської унії, результатом якої стало утворення Речі Посполитої.
• 2:47
  Волинь, Київщина, Брацлавщина та Підляща перейшли під безпосередню владу корони польської.
• 2:54
  Польська стала мовою адміністрації та престижного навчання,
• 2:59
  а шляхтичі руського походження могли зберігати родовий маєток і православну віру,
• 3:04
  проте, щоб стати частиною загальнодержавної еліти, треба було перейти на польську і прийняти католицизм.
• 3:11
  Показовою була постать вихідця із православного руського роду князя Яреми Вишневецького,
• 3:18
  який прийняв католицизм і став одним із наймогутніших польських магнатів.
• 3:22
  Але був і спроти впригніченню руської освіти та культури.
• 3:27
  Наприклад, Волинський князь Василь Костянтин Острозький заснував Острозьку академію
• 3:33
  і підтримав видання Острозької біблії церковнослов'янською мовою.
• 3:38
  Найяскравішою відповіддю на полонізацію стало повстання під проводом Богдана Хмельницького
• 3:44
  і війна проти Речі Посполитої.
• 3:47
  Згодом козацька старшина уклала з Московією військовий союз,
• 3:51
  який цар і його уряд поступово стали сприймати за право на українські землі.
• 3:58
  Далі Московське царство і Річ Посполита уклали Андрусівське перемир'я,
• 4:03
  за яким українське лівобережжя залишалося Москві, а правобережжя – Варшаві.
• 4:08
  Київську митрополію підпорядкували Московському патріархату.
• 4:12
  Для цього за підтримки гетьмана Івана Самойловича організували псевдовибори митрополита,
• 4:18
  де переміг єпископ Гедеон Святополк Четвертинський.
• 4:22
  Гедеон поїхав до Москви, присягнув царю і був висвячений московським патріархом
• 4:28
  без попередньої згоди Константинополя.
• 4:31
  Дозвіл на таке висвячення Москва добилася від константинопольського патріарха заднім числом,
• 4:37
  а вже цей дозвіл Москва тлумачила як право керувати Київською митрополією.
• 4:42
  Константинопольський патріархат скасував ці правила лише у 2018 році.
• 4:49
  Московський вплив поширювався все далі,
• 4:52
  і це дістало навіть обраного за згодою царського уряду гетьмана Івана Мазепу,
• 4:57
  який понад 20 років виконував військові та інші забаганки Петра І.
• 5:02
  Під час Північної війни козацькі полки зазнавали великих втрат
• 5:07
  і виконували виснажливі будівельні роботи.
• 5:10
  Шукаючи військової підтримки для гетьманщини, Мазепа перейшов на бік Швеції.
• 5:15
  Пьотр відповів знищенням гетьманської столиці Батурина,
• 5:19
  призначив нового гетьмана Івана Скоропадського,
• 5:22
  а Мазепу наказав піддати церковній анафемі.
• 5:25
  Далі царська влада все більше обмежувала автономію гетьманщини.
• 5:30
  Водночас Пьотр І активно залучав освічених вихідців з України до перебудови імперії.
• 5:37
  Український богослов Феофан Прокопович обґрунтував необмежену владу царя
• 5:42
  і обов'язок підданих коритися монархові,
• 5:45
  допомагав створювати ідеологію централізованої Російської імперії.
• 5:51
  Імператриця Єкатеріна ІІ завершила демонтаж гетьманщини,
• 5:55
  скасувала посаду гетьмана і зруйнувала Запорозьку Січ,
• 5:59
  поширила кріпосне право на Лівобережну і Слобідську Україну.
• 6:04
  Та водночас вона зрівняла козацьку старшину в правах із російськими дворянами.
• 6:09
  Саме поєднання примусу і винагороди виявилося особливо ефективним.
• 6:15
  Українська еліта втратила власну державну систему,
• 6:18
  проте отримала шанс на імперські посади.
• 6:21
  Наприклад, вихідці з гетьманщини, імперський канцлер Олександр Безбородько,
• 6:26
  міністр народної освіти Петро Завадовський
• 6:29
  і міністр внутрішніх справ Віктор Кочубей зробили непогані кар'єри в Петербурзі.
• 6:36
  З того часу Російська імперія почала формувати модель лояльного малороса.
• 6:41
  У 18-му першій половині 19-го століття слово «малорос»
• 6:46
  було офіційним позначенням жителя колишньої гетьманщини
• 6:50
  і не мала принизливого значення, але чітко вказувала на підданство Російській імперії.
• 6:57
  Російська історіографія привласнила престижне середньовічне минуле,
• 7:01
  зокрема, Русь із центром в Києві,
• 7:04
  залишаючи українцям роль селянського населення без власної державної традиції.
• 7:10
  Націю також поступово позбавляли мови і культури.
• 7:15
  За правління російського імператора Ніколая І
• 7:18
  був заснований університет Святого Володимира у Києві,
• 7:22
  який мав поширювати російську освіту.
• 7:24
  Російська була мовою адміністрації, вишів, армії та більшості престижних професій,
• 7:30
  в той час як українська залишалася мовою селян і бідноти,
• 7:34
  отже почала сприйматися як примітивна і малорозвинена.
• 7:39
  Доводячи хибність цієї думки, Іван Котляревський написав енегіду.
• 7:44
  Тарас Шевченко у Кобзарі утвердив українську як мову історичної пам'яті,
• 7:50
  морального протесту, філософських роздумів.
• 7:53
  Історик Микола Костомаров, письменник Пантелеймон Куліш
• 7:57
  та інші члени Кирило-Мефодіївського братства обстоювали окремішність українського народу
• 8:03
  та його право на власний культурний і політичний розвиток.
• 8:07
  Імперська влада розгромила братство, Шевченка зробили солдатом і вислали.
• 8:13
  Міністр внутрішніх справ Петро Валуєв видав циркуляр,
• 8:17
  який обмежив друкування українською мовою, релігійної та навчальної літератури
• 8:22
  та стверджував, що окремої української мови не існувало і не могло існувати.
• 8:29
  Наступний удар підготував чиновник українського походження Михайло Юзефович.
• 8:34
  Він переконав імперське керівництво, що українські книжки та освіта несуть політичну загрозу.
• 8:40
  За його ініціативою російський імператор Олександр ІІ підписав Емський акт,
• 8:46
  який ще більше обмежив українську літературу, видавництво, театр.
• 8:52
  Дуже наочно населенню демонструвалося, що українські мова та культура непрестижні та безперспективні.
• 8:59
  Варто переходити на російську, якщо прагнеш кар'єри та інших можливостей.
• 9:04
  Водночас спротив тривав.
• 9:07
  Історик Володимир Антонович досліджував окремішність українського минулого.
• 9:12
  Етнограф Павло Чубинський збирав матеріали про народну культуру.
• 9:16
  Композитор Микола Лисенко створював українську професійну музику.
• 9:21
  Публіцист Михайло Драгоманов друкував за кордоном заборонені російською цензурою українські політичні, соціальні та літературні твори.
• 9:30
  Галичина стала простором для видання книжок, які потім нелегально перевозили до Російської імперії.
• 9:38
  Ця область перейшла до монархії Габсбургів після Першого поділу Речі Посполитої.
• 9:44
  Але навіть після надання автономії у складі Австро-Угорщини місцеву владу і адміністрацію,
• 9:51
  значну частину освіти контролювали поляки, а польська мова залишалася ознакою престижу.
• 9:57
  Але наявність власної церкви, мережі товариств, освітніх закладів і політичних організацій дозволила українцям пручатися імперському тиску.
• 10:08
  Після поразки Української революції більша частина українських земель увійшла до Радянського Союзу.
• 10:15
  Проте більшовики не мали достатньої підтримки серед населення.
• 10:19
  І щоб здобути її, проголосили політику українізації.
• 10:23
  Про неї вже за хвилину, коли ми нагадаємо про те, що варто підтримати нас.
• 10:28
  Наприклад, на Монобазі, де для вас постійно вводяться нові активності. Беріть приклад з наших меценатів.
• 10:35
  Українську мову почали запроваджувати в державних установах, школах, пресі і професійній освіті.
• 10:41
  Письменники, драматурги, освітяни, вчені активно працювали над літературними і театральними творами.
• 10:48
  Впроваджували українську мову в університетах і наукових роботах.
• 10:53
  Втім, уже наприкінці 1920-х цю політику згорнули, а найактивніші діячі епохи українізації зазнали жорстких репресій.
• 11:04
  Сталін відправив до Української РСР свого надзвичайного уповноваженого Павла Постишева,
• 11:10
  який очолив чистку партійних і культурних установ.
• 11:14
  Разом з ним діяли генеральний секретар Компартії України Станіслав Косіор,
• 11:19
  голова уряду української СРР Влас Чубар, партійний діяч Лазар Каганович і місцевий адміністративний апарат.
• 11:28
  Примусова колективізація, хлібозаготівлі та голодомор знищили мільйони селянських родин, які зберігали мову і традиції.
• 11:37
  А згодом пройшли масові репресії проти інтелігенції.
• 11:43
  У післясталінський період русифікація стала значно лагіднішою,
• 11:47
  але в умовах, коли російська мова була необхідна для вступу до вищів, служби в армії та кар'єри,
• 11:53
  реальна кількість російськомовних шкіл у великих містах постійно зростала.
• 11:58
  Нікіта Хрущов проголосив зближення націй, а нова партійна програма передбачила формування комуністичного суспільства зі спільними рисами.
• 12:07
  Леонід Брежнєв пішов далі.
• 12:10
  За роки соціалістичного будівництва в нашій країні виникла нова історична спільнота людей – радянський народ, заявив він на 24-му з'їзді КПРС.
• 12:21
  Система стала впроваджувати цю тезу.
• 12:24
  Телебачення, кіно, популярні журнали і великі наклади книг надавали російськомовній культурі незрівнянно більші охоплення.
• 12:32
  Українську все більше подавали як мову села, фольклору або комічних персонажів, таких як Тарапунька і Штепсель.
• 12:40
  Так утверджувалася шароварщина – зведення української культури до гопака у вишиванках і шароварах,
• 12:48
  вареників, пісень на кшталт «Ти ж мене підманула» і комічних придуркуватих типажів.
• 12:53
  Яскравим і одним з перших втілень цієї моделі стала кінокомедія «В степах України»
• 13:00
  про голів колгоспів на прізвища Галушка та Часник.
• 13:04
  Подібні образи постійно відтворювали кіно, естрада, література, фольклорні ансамблі та постановки на офіційні свята.
• 13:14
  Маскуючись під турботу про національну самобутність, шароварщина стала потужною зброєю з поширення меншовартості.
• 13:22
  Аби відділити себе від цього кумедного, принизливого образу,
• 13:26
  багато хто з українців переходив на російську і навіть заперечував власне походження.
• 13:31
  Особливо посилалася русифікація після призначення першим секретарем ЦК Компартії України Володимира Щербицького.
• 13:40
  Масово проводилися кампанії проти українського буржуазного націоналізму,
• 13:45
  чистки в наукових і навчальних закладах, культурному середовищі,
• 13:50
  спрямовані проти дисидентів, таких як Іван Дзюба, Сергій Параджанов, Василь Стус, Алла Горська, Євген Сверстюк, В'ячеслав Чорновіл.
• 14:00
  Радянська політика досягла результату.
• 14:03
  Батьки обирали російську школу, щоб дитині було легше вступити до вишу.
• 14:07
  Українська мова ставала все більшим приводом для глузування,
• 14:11
  адже все міцніше асоціювалася з карикатурними образами.
• 14:16
  Цікаво, що після повернення незалежності України система освіти, культурний ринок і звички еліти змінювалися дуже повільно.
• 14:25
  Російські телеканали, книжки, музика та кіно тривалий час домінували в інформаційному просторі.
• 14:31
  Їхню перевагу нерідко пояснювали нібито природною слабкістю українського продукту.
• 14:39
  Цьому активно підігравали деякі українські політики.
• 14:43
  Наприклад, Дмитро Табачник, який поширював російське трактування української історії.
• 14:48
  Депутати Сергій Ківалов і Вадим Колесніченко – автори закону,
• 14:53
  котрий послаблював позиції української мови.
• 14:56
  Віктор Медведчук просував ідею одвічної належності України до російського простору.
• 15:02
  Прем'єрство і президентство Віктора Януковича дуже сприяло поширенню подібних ініціатив та поглядів.